Ця фінансова звітність складена відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності

За дев'ять місяців, що закінчилось 30 вересня 2025 року

Звітність складено у тисячах гривень, округлених до цілих

Товариство формує резерв кредитних збитків щодо фінансових активів згідно МСФЗ 9, який впровадив модель оцінки зменшення корисності, що вимагає визнавати очікувані кредитні збитки за фінансовими активами, навіть якщо вони є новоствореними або придбаними. Вказана модель знецінення застосовується Товариством щодо фінансових активів, які безпосередньо не пов'язані з проведенням страхової діяльності.

Ця фінансова звітність була підготовлена відповідно до вимог Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО) та Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) в цілому.

Ця фінансова звітність складена на підставі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами, яка оприлюднена державною мовою на офіційному сайті НБУ.

У цій фінансовій звітності дотримано всіх облікових політик і методів обчислення, пов'язаних з запровадженням нових МСФЗ та змін до діючих МСФЗ, які стали обов'язковими для застосування, починаючи з 1 січня 2023 року.

Фінансова звітність підготовлена на основі принципу історичної собівартості, за виключенням приміщень в будівлях, акцій Varengold Bank AG, облігацій EUROHOLD BULGARIA AD та депозиту в банківських металах, які відображені за справедливою вартістю.

Функціональною валютою та валютою подання фінансової звітності Товариства є українська гривня. Операції у валютах, які відрізняються від функціональної валюти, вважаються операціями в іноземних валютах.

Звітним періодом Товариства для складання фінансової звітності вважається календарний рік.

Ця фінансова звітність представлена в тисячах українських гривень, а всі суми округлені до цілих тисяч, крім випадків, коли вказано інше.

Станом на кінець звітного періоду у складі статті "Грошові кошти та їх еквіваленти" відображені грошові кошти на банківських рахунках та банківські депозити, розміщені терміном до 90 днів. Вказані фінансові активи в звітності відображено за мінусом сформованого резерву очікуваних кредитних збитків.

Звіт про рух грошових коштів (за прямим методом) відображає потоки коштів за звітний період, класифікуючи їх за наступними видами діяльності: операційна, інвестиційна та фінансова.

Враховуючи положення МСБО 7 "Звіт про рух грошових коштів" Товариство обрало прямий метод для представлення інформації про рух грошових коштів від операційної діяльності з формуванням даних з облікових регістрів, при якому розкривається інформація про основні види валових грошових надходжень і платежів. Цей метод забезпечує інформацію, необхідну для оцінки майбутніх потоків грошових коштів.

Товариство класифікує:

-отримані відсотки за залишком коштів на поточному рахунку як грошовий потік від операційної діяльності;

-отримані відсотки по депозитах, ОВДП та дивіденди як грошовий потік від інвестиційної діяльності;

-сплачені відсотки й дивіденди акціонерам як грошові потоки від фінансової діяльності;

-отримані грошові кошти від акціонерів у якості безповоротної фінансової допомоги як грошовий потік від інвестиційної діяльності.

Грошові потоки, що виникають від податків на прибуток/дохід, розкриваються окремо і класифікуються як грошові потоки від операційної діяльності, якщо їх неможливо конкретно ототожнити з фінансовою або інвестиційною діяльністю. У випадках, коли це можливо, Товариство розподіляє грошові потоки з податку на прибуток/дохід на операційну, фінансову або інвестиційну діяльність.

Грошові потоки, які виникають від операцій в іноземній валюті, відображаються у функціональній валюті Товариства із застосуванням до суми в іноземній валюті такого курсу обміну функціональної валюти на іноземну валюту, який діяв на дату грошового потоку. Нереалізовані прибутки та збитки, які виникають від змін валютного курсу, не є грошовими потоками. Проте вплив змін валютного курсу на грошові кошти та їх еквіваленти, які утримуються в іноземній валюті або підлягають виплаті в іноземній валюті, відображається в Звіті про рух грошових коштів (за прямим методом) з метою узгодження грошових коштів та їх еквівалентів на початку і в кінці періоду. Ця сума подається окремо від грошових потоків від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

а) розгляд справ у суді

Станом на 30.09.2025 року у провадженні юридичного управління перебуває 210 судових справ по страхових спорах за якими Товариство виступає відповідачем. Вірогідність прийняття рішення на користь Товариства складає більше 90%, тому вказана інформація не висвітлюється більш детально у фінансовій звітності за звітний період.

б) можливість виникнення потенційних податкових зобов'язань

У 3-му кварталі 2021 року Товариство пройшло комплексну перевірку з питань оподаткування своєї діяльності за період з 2017 по 1 квартал 2021 року включно. За результатами вказаної перевірки донарахування податкових зобов'язань та суттєвих штрафних санкцій не відбулось.

У зв'язку з неоднозначністю тлумачення окремих норм податкового законодавства величину потенційних податкових зобов'язань на звітну дату спрогнозувати неможливо. При цьому необхідно зазначити, що станом на 30.09.2025 року Товариство своєчасно складає  і подає звітність та сплачує відповідні податки та збори до бюджету та позабюджетних фондів. Керівництво вважає, що тлумачення ним положень законодавства, що регулюють діяльність Товариства є вірним, і Товариство дотримувалось усіх нормативних положень, а всі передбачені законодавством податки були нараховані та /або сплачені.

в) зобов'язання за капітальними інвестиціями

Станом на кінець звітного періоду Товариство не має невиконаних існуючих контрактних зобов'язань, пов'язаних із придбанням основних засобів та нематеріальних активів.

г) дотримання особливих вимог

Договори, укладені Товариством, не містять особливих вимог щодо дотримання певних умов.

д) активи, що надані в заставу, та активи, щодо яких є обмеження, пов'язане з володінням, користуванням та розпорядженням ними

На звітну дату Товариство обліковує активи, щодо яких існує обтяження та інші обмеження, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням ними, що детально описано в п. 7 "Основні засоби", цих Приміток.

Інших активів, щодо яких існують обтяження та інші обмеження, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням ними, Товариство не має.

Амортизація основних засобів та нематеріальних активів нараховується прямолінійним методом.

Витрати в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності Товариства визнаються за умови зменшення активів або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу, за винятком вилучення капіталу, його розподілу власниками або в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Витрати визнаються, якщо їх величина може бути достовірно оцінена.

Доходи і витрати відображаються у бухгалтерському обліку і фінансових звітах на підставі принципів нарахування і відповідності у тих періодах, до яких вони відносяться.

Керівництво Товариства підготувало цю фінансову звітність відповідно до принципу подальшого безперервного функціонування. Формуючи таке професійне судження, керівництво врахувало фінансовий стан Товариства, свої існуючі наміри, фінансову підтримку з боку материнської компанії, заплановану в бюджеті прибутковість діяльності та доступ до фінансових ресурсів, а також проаналізувало вплив поточної фінансової та економічної ситуації на майбутню діяльність Товариства.

Станом на 30 вересня 2025 загальна чисельність працівників Товариства складає 237 осіб (на 30 вересня 2024: 228 осіб)

Відповідно до рішення Комітету НБУ з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових установ № 21/113-рк від 03.02.2025 ПрАТ "СК "Євроінс Україна" отримало згоду на збільшення статутного капіталу на 90 250 000,00 грн.

19 лютого 2025 року Товариством проведені позачергові Загальні збори акціонерів (протокол № 64 від 19.02.2025), відповідно до якого було прийняте рішення щодо здійснення емісії акцій у кількості 9 025 000 000 (дев'ять мільярдів двадцять п'ять мільйонів) шт. простих іменних акцій існуючої номінальної вартості 0,01 грн. кожна, затвердити рішення про емісію акцій (із зазначенням переліку осіб, які є учасниками емісії).

Постановою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 12/21/1932/К01 від 06.03.2025 Комісією був зареєстрований випуск акцій Товариства та виданий глобальний тимчасовий сертифікат, в подальшому депонований в Національному депозитарії України.

Акціонерне товариство "Євроінс Іншуринс Груп" ("Євроінс Іншуринс Груп" АД), акціонер Товариства та власник істотної участі, скориставшись своїм переважним правом, уклав із Товариством договір купівлі-продажу цінних паперів б/н від 11.03.2025 на купівлю 4 184 360 025 (чотири мільярди сто вісімдесят чотири мільйони триста шістдесят тисяч двадцять п'ять) штук акцій, загальною вартістю 83 687 200,50 гривень та номінальною вартістю 41 843 600,25 грн. (сорок один мільйон вісімсот сорок три тисячі шістсот грн. 25 коп.).

13.03.2025 Акціонерне товариство "Євроінс Іншуринс Груп" ("Євроінс Іншуринс Груп" АД) на підставі договору купівлі-продажу б/н від 13.03.2025  придбало 328 139 975 (триста двадцять вісім мільйонів сто тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять) штук акцій, загальною вартістю 6 562 799,50 гривень (шість мільйонів п'ятсот шістдесят дві тисячі сімсот дев'яносто дев'ять грн. 50 копійок) та номінальною вартістю 3 281 399,75 грн. (три мільйони двісті вісімдесят одна тисяча триста дев'яносто дев'ять грн. 75 коп.).

21 березня 2025 року Наглядовою радою Товариства були затверджені результати розміщення акцій, а саме: було розміщено 4 512 500 000 штук простих іменних акцій, номінальною вартістю 0,01 грн., загальною номінальною вартістю 45 125 000,00 грн.

Загальними зборами Товариства, проведеними 24.03.2025 (протокол № 65) статутний капітал Товариства було збільшено на 45 125 000 (сорок п'ять мільйонів сто двадцять п'ять тисяч) гривень, а також були внесені відповідні зміни до Статуту Товариства.

26 березня 2025 року статутний капітал Товариства у розмірі 123 065 109,74 (сто двадцять п'ять мільйонів шістдесят п'ять тисяч сто дев'ять гривень 74 коп.) було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також зареєстрований Статут Товариства у новій редакції.

Основним власником ПрАТ "СК "Євроінс Україна" з зареєстрованим відсотком володіння 95,394622% статутного капіталу Товариства є Євроінс Іншуринс Груп АД (Euroins Insurance Group AD) - компанія об'єкт господарської діяльності за законодавством Болгарії, 06.12.2007 року зареєстрована державним реєстраційним органом Болгарії в Торговому реєстрі під номером UIC 175394058, юридична адреса бул. Христофор Колумб, 43, м. Софія, Болгарія, виконавчі директори Тодор Атанасов Данаілов та Кремена Пламенова Патева-Петкова (разом та кожний окремо).

З 01.01.2019 р. відображення орендних операцій здійснюється з урахуванням норм МСФЗ 16 "Оренда".

Товариство є орендодавцем окремих приміщень, які знаходяться у власних будівлях.

Вказана оренда класифікується як операційна, відповідно доходи від оренди визнаються одночасно із визнанням дебіторської заборгованості на прямолінійній основі (щомісячно).

Товариство є орендарем окремих приміщень для проведення страхової діяльності через свої відокремлені підрозділи.

Оскільки переважна більшість договорів оренди укладається на термін 12 місяців або менше, при цьому розторгнення договорів оренди є досить частим, Товариство використовує можливість звільнення від визнання активів з користування та орендних зобов'язань, передбачену п. 5 МСФЗ 16 "Оренда", стосовно короткострокової оренди (термін оренди складає 12 місяців або менше) та щодо оренди, за якою орендований актив є малоцінним.

Основними операціями оренди є операції щодо оренди приміщень. Сума витрат на оренду за 9 місяців 2025 року склала 4 995 тис. грн. (за 9 місяців 2024 року: 3 595 тис. грн.).

Протягом звітного періоду не відбувалося переміщень фінансових інструментів між Рівнями 1, 2 і 3.

У звітному періоді значну частину ризиків, переданих у перестрахування, Товариство перестрахувало у відомих перестраховиків-нерезидентів, рейтинг фінансової надійності (стійкості) яких встановлений міжнародними рейтинговими агентствами: A. M. Best (США), Standart & Poor's (США) та Fitch Ratings - на рівні, не нижчому "А".

Такими відомими компаніями є: General Reinsurance AG, HDI Global Network AG, SCOR SE Deutschland, VIG Re zajistovna a. s., HDI Global Specialty SE, Polskie Towarzystwo Reasekuracji S.A., SCOR SE.

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна»

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Євроінс Україна" (ЄДРПОУ - 22868348) (надалі - Товариство) є досвідченим учасником українського страхового ринку, який розпочав свою роботу з 1992 року.

Згідно Протоколу № 42 Загальних зборів акціонерів Товариства від 12.04.2017 року було прийнято рішення стосовно перейменування Товариства з Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна" на Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Євроінс Україна".

Дані зміни було внесено до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 25.04.2017 року.

Товариство створене з метою здійснення підприємницької діяльності у сфері страхування для одержання прибутку та наступного його розподілу між акціонерами.

Акціонерне товариство

Україна

вулиця Велика Васильківська, буд. 102, м. КИЇВ, 03150

вулиця Велика Васильківська, буд. 102, м. КИЇВ, 03150

Керівництво Товариства підготувало цю фінансову звітність відповідно до принципу подальшої безперервної діяльності. При формуванні цього професійного судження керівництво Товариства врахувало її фінансовий стан, поточні плани, прибутковість діяльності та доступ до фінансових ресурсів, а також проаналізувало вплив макроекономічних тенденцій на діяльність Товариства.

24 лютого 2022 року, російська федерація розпочала неспровоковану повномасштабну воєнну агресію в Україні. Негайно після цього урядом України було введено воєнний стан та відповідні тимчасові обмеження, які впливають на економічні умови.

В результаті російського воєнного вторгнення в Україну деякі регіони України залишаються ареною інтенсивних бойових дій або тимчасово окуповані. Товариство провадить діяльність та надає послуги на всій території Україні за винятком тимчасово окупованих територій або територій, де ведуться активні бойові дії. Отже, ці події мають суттєвий негативний вплив на українську економіку і, відповідно, на бізнес, фінансовий стан та результати діяльності Товариства.

Станом на дату випуску цієї фінансової звітності не було пошкоджень критично важливих активів, які перешкоджали б Товариства продовжувати діяльність. Товариство не має суттєвих активів у зоні активних воєнних дій або на тимчасово окупованих територіях.

Станом на 30 вересня 2025 року Товариство дотримувалася усіх встановлених регуляторних вимог. Керівництво планує своєчасно обслуговувати фінансові та страхові зобов'язання Товариства у відповідності до умов укладених договорів. Виходячи з прогнозів керівництва, очікується, що Товариство матиме достатньо ліквідних активів для виконання всіх вимог законодавства щодо платоспроможності та достатності капіталу. Виходячи зі стану справ на дату випуску цієї фінансової звітності, а також прогнозів керівництва, Товариство не очікує значних складнощів з виконанням вимог Національного банку України щодо платоспроможності та достатності капіталу протягом щонайменше наступних 12 місяців. Товариство має достатній обсяг ліквідних активів (грошові кошти та їх еквіваленти, депозити в банках, інвестиції в цінні папери) для покриття короткострокових фінансових зобов'язань та страхових резервів.

У разі найгіршого сценарію розвитку подій, за якого інтенсивні воєнні дії відбуватимуться по всій території України, можна припустити, що це матиме вплив на діяльність Товариства, тривалість якого неможливо спрогнозувати. Зазначені обставини являють собою фактор невизначеності поза контролем Товариства.

Керівництво вжило належних заходів для забезпечення безперервної діяльності Товариства та зробило такі припущення у своєму прогнозі на дванадцять місяців з дати цієї фінансової звітності:

- інтенсивність воєнних дій та масштаб територій України, на які вторглися російські війська, значно не збільшаться;
- Товариство зможе забезпечити безперебійну роботу критичної ІТ-інфраструктури та доступність свого персоналу у відповідності до заходів, вжитих керівництвом та передбачених планом безперервності діяльності;
- наявна ліквідність, а також надходження платежів від  існуючих клієнтів, укладення нових договорів страхування та фінансових активів дозволять Товариства фінансувати операційні витрати та продовжувати обслуговувати зобов'язання Товариства, в тому числі щодо страхових відшкодувань.

Керівництво проаналізувало здатність Товариства продовжувати подальшу безперервну діяльність станом на дату випуску цієї фінансової звітності та дійшло висновку, що існує фактор невизначеності щодо подальшої значної ескалації воєнних дій, що може призвести до дестабілізації діяльності Товариства, який може викликати значні сумніви у спроможності Товариства продовжувати безперервну діяльність. Отже, Товариство може бути не в змозі реалізувати свої активи та погасити зобов'язання за звичайного перебігу господарської діяльності. Однак, спираючись на фактори, описані вище, керівництво обґрунтовано очікує наявність у Товариства достатніх ресурсів для управління діяльністю протягом наступних дванадцяти місяців з дати цієї фінансової звітності. Керівництво продовжить відстежувати потенційний вплив та вживатиме усіх можливих заходів для мінімізації будь-яких наслідків.

З урахуванням цих та інших заходів керівництво Товариства дійшло висновку, що застосування припущення про безперервність діяльності для підготовки фінансової звітності є доцільним.

Євроінс Іншуринс Груп АД (Euroins Insurance Group AD)

Ця фінансова звітність була підготовлена відповідно до вимог Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО) та Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) в цілому.

Форми цієї фінансової звітності складені у відповідності до таксономії UA XBRL МСФЗ 2022 року, на підставі вказаної таксономії складено і частину Приміток.

Фінансова звітність підготовлена на основі принципу історичної собівартості, за виключенням приміщень в будівлях, акцій Varengold Bank AG, облігацій EUROHOLD BULGARIA AD, коштів в централізованих страхових резервних фондах МТСБУ та депозиту в банківських металах, які відображені за справедливою вартістю.

Звітним періодом Товариства для складання фінансової звітності вважається календарний рік.

Ця фінансова звітність представлена в тисячах українських гривень, а всі суми округлені до цілих тисяч, крім випадків, коли вказано інше.

Облікова політика Товариства визначає основні принципи і методи формування і подання фінансової звітності користувачам.

Датами затвердження проміжної та річної фінансової звітності вважаються дати підписання звітів керівником та головним бухгалтером.

Фінансова звітність Товариства складається, виходячи з принципу безперервної діяльності Товариства, що означає, що фінансова звітність складається на основі припущення, що Товариство функціонує і буде вести діяльність в майбутньому на безперервній основі. Крім того, вважається, що власники не мають намірів стосовно ліквідації чи реорганізації Товариства. Якщо такі наміри виникнуть або виникнуть суттєві загрози значного скорочення масштабів діяльності, фінансова звітність Товариства буде складатись на підставі інших припущень, про що буде вказано у фінансовій звітності.

Облікова політика застосовується таким чином, щоб основні принципи формування та якісні характеристики фінансових звітів цілком відповідали вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-XIV.

При застосуванні МСФЗ використовуються, насамперед, ті підходи і методи для ведення бухгалтерського обліку та подання  інформації у фінансових звітах, які найбільш адаптовані до діяльності Товариства.

Функціональною валютою та валютою подання звітності Товариства є грошова одиниця України - гривня (UAH).

Операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на дату здійснення операції. На кожну дату балансу монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу на дату балансу.

Курсові різниці, що виникають при перерахуванні, відображаються у складі прибутку або збитку, крім курсових різниць, що виникли при перерахуванні інструментів капіталу.

МСФЗ 17 Страхові контракти

Групування страхових контрактів

Одиницею обліку для Товариства є група страхових контрактів.

Групою страхових контрактів є набір страхових контрактів, сформований шляхом поділу портфеля страхових контрактів Товариства.

Використовуються три рівні групування страхових контрактів.

Перший рівень групування реалізується через виокремлення портфелів страхових контрактів. Товариство групує між собою контракти, які є схожими за ризиками та підходами до управління ними.

Другий рівень групування реалізується за критерієм обтяжливості. В межах кожної групи, виокремленої на першому рівні, Товариство здійснює розподіл за такими підгрупами:

‒ прибуткові контракти  (немає значної ймовірності стати обтяжливими);

‒ обтяжливі контракти (висока ймовірність стати обтяжливими);

‒ інші контракти.

Товариство визначає страховий контракт як обтяжливий на дату первісного визнання, якщо він відповідає визначенню обтяжливого - контракт, за яким грошові потоки виконання, виділені під контракт, будь-які раніше визнані аквізиційні грошові потоки придбання й будь-які грошові потоки від контракту на дату первісного визнання в цілому являють собою чисте вибуття грошових коштів (очікується від'ємний грошовий потік від контракту).

Третій рівень групування передбачає виділення когорт за датою випуску. Товариство орієнтується на рік випуску контрактів і враховує той історичний факт, що всі страхові контракти випускаються з терміном покриття до 12 місяців (виключення -обов'язкове страхування цивільної відповідальності громадян України, що мають у власності чи іншому законному володінні зброю, добровільне страхування відповідальності перед третіми особами за ризиком проведення клінічних випробувань, які можуть бути виділені в окрему когорту, якщо обсяг таких контрактів перевищить 1% від усіх страхових премій за рік).

Первісна оцінка страхових контрактів

Товариство прийняло рішення спростити оцінку групи страхових контрактів шляхом використання підходу на основі розподілу премії, оскільки дотримано обов'язкові умови п. 53 МСФЗ 17, а саме:

1) обґрунтовано очікується, що спрощення забезпечить оцінку зобов'язання на залишок покриття для групи, яка не відрізнятиметься суттєво від оцінки, яку було б одержано в разі застосування загального методу;

2) період покриття у кожного контракту агрегованих груп становить один рік або менше. Виключенням є послуга "Страхування цивільної відповідальності громадян України, що мають у власності чи іншому законному володінні зброю" та "Страхування відповідальності перед третіми особами за ризиком проведення клінічних випробувань", однак частка таких контрактів є несуттєвою, а також відсутній досвід їх збитковості та мінливості грошових потоків виконання. Отже, щодо таких контрактів виконується п. 1, наведений вище.

З урахуванням вимог п. 25 МСФЗ 17 Товариство визнає групу випущених ним страхових контрактів, починаючи з більш ранньої з таких дат:

- початку періоду покриття за групою контрактів;

- дати, коли перший платіж з боку держателя страхового полісу в групі належить до сплати.

Період покриття передбачає часовий проміжок, протягом якого Товариство надає послуги страхування і який включає в себе послуги страхового контракту, що пов'язані з усіма преміями в межах страхового контракту.

У разі групи обтяжливих контрактів визнання відбувається із тієї дати, коли група стає обтяжливою.

Якщо платіж передує початку періоду покриття, то виникає контрактне зобов'язання по принципу отриманих авансів, яке не амортизується до початку періоду покриття.

Товариство визнає зобов'язання на залишок покриття - як обов'язок:

1) перевірити та сплатити дійсні вимоги за існуючими страховими контрактами стосовно страхових подій, які ще не настали; і

2) сплатити інші суми за існуючими страховими контрактами, що пов'язані з:  послугами страхового контракту, які ще не надано або будь-якими інвестиційними компонентами чи іншими сумами, що не пов'язані з наданням послуг страхового контракту й які не було передано до складу зобов'язання за страховими вимогами.

При первісному визнанні балансова вартість зобов'язання (зобов'язання на залишок покриття) дорівнює: преміям, одержаним при первісному визнанні за  вирахування будь-яких аквізиційних грошових потоків станом на таку дату плюс або мінус будь-яка сума, обумовлена припиненням визнання на таку дату будь-якого активу за аквізиційними грошовими потоками чи будь-якого іншого активу чи зобов'язання, попередньо визнаного для грошових потоків, пов'язаних з групою контрактів.

Подальша оцінка страхових контрактів

Балансова вартість групи страхових контрактів Товариства станом на кінець кожного звітного періоду є сумою двох складових:

‒ зобов'язання на залишок покриття:

‒ зобов'язання за страховими вимогами, що містять грошові потоки виконання, що  пов'язані з наданими в минулому послугами, віднесені до групи на відповідну дату.

Після первісної оцінки вартість зобов'язання на залишок покриття Товариства:

‒ збільшується на суму премій, одержаних протягом періоду;

‒ зменшується на суму аквізиційних грошових потоків;

‒ збільшується на суми, пов'язані з амортизацією аквізиційних грошових потоків, визнаних як витрати у звітному періоді;

‒ зменшується на суму, визнану як дохід від страхування за послугами, наданими в такому періоді.

У більшості випадків при первісному визнанні Товариство очікує, що час між наданням кожної з частин послуг і терміном сплати відповідної премії не перевищуватиме одного року, тому з урахуванням передбачених МСФЗ 17 умов застосування спрощеного підходу на основі розподілу премій Товариство не має обов'язку для коригування балансової вартості зобов'язання на залишок покриття так, щоб вона відображала часову вартість грошей і вплив нефінансового ризику.

Зобов'язання за страховими вимогами включають наступні компоненти:

- резерв заявлених, але не виплачених збитків (RBNS);

- резерв збитків, які виникли, але не заявлені (IBNR).

Товариство коригує балансову вартість зобов'язання за страховими вимогами так, щоб вона відображала часову вартість грошей і вплив нефінансового ризику, оскільки період врегулювання страхових вимог на практиці перевищує один рік, аналогічно коригується і балансова вартість відповідної частини активів перестрахування.

Аквізиційні грошові потоки

Товариство відносить аквізиційні грошові потоки на групи страхових контрактів за допомогою систематичного й раціонального методу.

До аквізиційних витрат Товариства належать витрати, пов'язані із забезпеченням нових і оновленням існуючих договорів страхування, в т. ч. комісійна винагорода страховим посередникам, оплата послуг із розробки умов, правил і актуарних розрахунків з нових видів страхування, оплата послуг спеціалістів, які оцінюють прийняті на страхування ризики тощо. Такі витрати визнаються у фінансових результатах одночасно з визнанням відповідного доходу від страхування протягом строку дії страхового договору.

Товариство виділяє такі ключові види аквізиційних грошових потоків: зі страховими посередниками по комісійній винагороді за укладення договорів страхування та з інших аквізиційних витрат (витрати на оплату праці та обов'язкове соціальне страхування працівників, які займаються підготовкою та укладанням договорів страхування, витрати з оренди та утримання офісів відокремлених підрозділів, які займаються укладанням договорів страхування, витрати на супроводження програмного забезпечення "ARMADA", яке використовується для обслуговування процесу укладання договорів страхування, інші витрати, що виникають у процесі укладання та пролонгації договорів страхування).

Аквізиційні грошові потоки зазначених видів обліковуються на окремих рахунках з подальшим віднесенням на витрати на страхові послуги за випущеними контрактами страхування.

Товариство формує відкладені аквізиційні витрати.

Для непрямих аквізиційних витрат ключем алокації на лінії бізнесу/класи страхування/когорти є величина доходу від страхування з урахуванням специфіки і напрямів діяльності окремих підрозділів Товариства.

Утримувані контракти перестрахування

Товариство може виступати держателем страхового полісу в операціях перестрахування. Такі договори для Товариства є активом, а при укладенні контракту перестрахування Товариство визнає чистий видаток або чистий прибуток.

Товариство здійснює розподіл портфелів утримуваних контрактів перестрахування з застосуванням підходів як і для прямого страхування. Виняток - на другому рівні агрегування  використовується ознака чистої прибутковості при первісному визнанні, а не ознака обтяжливості.

Для обліку утримуваних контрактів перестрахування Товариство також використовує підхід на основі розподілу премії, тобто спрощений метод, дозволений п. 69 МСФЗ 17.

Можливість застосування спрощеного підходу для облігаторних договорів перестрахування пов'язана з тим, що такі договори є рамковими і передбачають покриття по конкретним договорам страхування терміном до 1 року, за якими дотримано всі вимоги до застосування спрощеного методу. А отже розрахунок, отриманий за загальним методом, не буде суттєво відрізнятися від розрахунку за спрощеним методом, який використовує Товариство.

Спрощений підхід передбачає визнання активу на залишок покриття та активу за страховими вимогами:

1) актив на залишок покриття - актив, що очікується до відшкодування за дійсними перестраховими вимогами за існуючими утримуваними перестраховими контрактами стосовно подій, які ще не настали;

2) актив за страховими вимогами - актив, що очікується до відшкодування за дійсними перестраховими вимогами за подіями, що вже настали, за існуючими утримуваними перестраховими контрактами, включаючи події, що настали, але за якими не надходило вимог про здійснення виплат, а також інші понесені витрати на перестрахування.

Актив на залишок покриття на звітну дату включає:

Вартість активу по утримуваних договорах перестрахування на залишок покриття після первісної оцінки:

‒ збільшується на суму премій, сплачених протягом періоду;

- зменшується на визнані перестрахові витрати.

Розкриття значних суджень і змін у судженнях, здійснених при застосуванні МСФЗ 17

Зміна в методології оцінки страхових зобов'язань, які згідно МСФЗ 17 оцінюються як майбутні грошові потоки (середньозважені за ймовірністю), з урахуванням ефекту дисконтування та маржі ризику. Грошові потоки будуються за принципом найкращої оцінки, базуючись на розвитку виконання зобов'язань минулих років. Замість пруденційності для оцінці невизначеності застосовується маржа ризику. LRC визначається від одержаних страхових премій. Зміна в підходах алокації витрат.

Розкриття вхідних даних для застосування методів, що використовувались для оцінювання контрактів у сфері застосування МСФЗ 17

Для оцінки коригування на нефінансовий ризик (RA) Товариство застосовує розміри фіксованих відсотків для визначення маржі ризику в резерві збитків за спрощеним підходом відповідно до Постанови НБУ від 28 грудня 2023 року №203 Про затвердження Положення про порядок формування страховиками технічних резервів.

Для оцінки маржі ризику Товариство застосовує метод Bootstrap з рівнем довірчої ймовірності 75% для лінії бізнесу ОСЦПВ та розміри фіксованих відсотків для визначення маржі ризику в резерві збитків розрахунок за спрощеним підходом відповідно до Положення з рівнем довірчої ймовірності 70%.

Розкриття кривої доходності, що використовується для дисконтування грошових потоків, які не змінюються в залежності від доходності базових статей

Для грошових потоків, виражених у національній валюті, використовувались у якості кривих дисконтування базові криві безкупонної дохідності за моделлю Свенссона, що розраховуються і публікуються Національним банком України.

Для грошових потоків, виражених в іноземній валюті, використовувались у якості кривих дисконтування криві безризикових процентних ставок, оприлюднених на сторінці офіційного Інтернет-представництва Європейського органу зі страхування і професійних пенсій (англійською мовою - EIOPA), які не враховують коригування на волатильність.

Облікова політика Товариства визначає основні принципи і методи формування і подання фінансової звітності користувачам.

Датами затвердження проміжної та річної фінансової звітності вважаються дати підписання звітів керівником та головним бухгалтером.

Фінансова звітність Товариства складається, виходячи з принципу безперервної діяльності Товариства, що означає, що фінансова звітність складається на основі припущення, що Товариство функціонує і буде вести діяльність в майбутньому на безперервній основі. Крім того, вважається, що власники не мають намірів стосовно ліквідації чи реорганізації Товариства. Якщо такі наміри виникнуть або виникнуть суттєві загрози значного скорочення масштабів діяльності, фінансова звітність Товариства буде складатись на підставі інших припущень, про що буде вказано у фінансовій звітності.

Облікова політика застосовується таким чином, щоб основні принципи формування та якісні характеристики фінансових звітів цілком відповідали вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-XIV.

При застосуванні МСФЗ використовуються, насамперед, ті підходи і методи для ведення бухгалтерського обліку та подання  інформації у фінансових звітах, які найбільш адаптовані до діяльності Товариства.

Функціональною валютою та валютою подання звітності Товариства є грошова одиниця України - гривня (UAH).

Операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на дату здійснення операції. На кожну дату балансу монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу на дату балансу.

Курсові різниці, що виникають при перерахуванні, відображаються у складі прибутку або збитку, крім курсових різниць, що виникли при перерахуванні інструментів капіталу.

МСФЗ 17 Страхові контракти

Групування страхових контрактів

Одиницею обліку для Товариства є група страхових контрактів.

Групою страхових контрактів є набір страхових контрактів, сформований шляхом поділу портфеля страхових контрактів Товариства.

Використовуються три рівні групування страхових контрактів.

Перший рівень групування реалізується через виокремлення портфелів страхових контрактів. Товариство групує між собою контракти, які є схожими за ризиками та підходами до управління ними.

Другий рівень групування реалізується за критерієм обтяжливості. В межах кожної групи, виокремленої на першому рівні, Товариство здійснює розподіл за такими підгрупами:

‒ прибуткові контракти  (немає значної ймовірності стати обтяжливими);

‒ обтяжливі контракти (висока ймовірність стати обтяжливими);

‒ інші контракти.

Товариство визначає страховий контракт як обтяжливий на дату первісного визнання, якщо він відповідає визначенню обтяжливого - контракт, за яким грошові потоки виконання, виділені під контракт, будь-які раніше визнані аквізиційні грошові потоки придбання й будь-які грошові потоки від контракту на дату первісного визнання в цілому являють собою чисте вибуття грошових коштів (очікується від'ємний грошовий потік від контракту).

Третій рівень групування передбачає виділення когорт за датою випуску. Товариство орієнтується на рік випуску контрактів і враховує той історичний факт, що всі страхові контракти випускаються з терміном покриття до 12 місяців (виключення -обов'язкове страхування цивільної відповідальності громадян України, що мають у власності чи іншому законному володінні зброю, добровільне страхування відповідальності перед третіми особами за ризиком проведення клінічних випробувань, які можуть бути виділені в окрему когорту, якщо обсяг таких контрактів перевищить 1% від усіх страхових премій за рік).

Первісна оцінка страхових контрактів

Товариство прийняло рішення спростити оцінку групи страхових контрактів шляхом використання підходу на основі розподілу премії, оскільки дотримано обов'язкові умови п. 53 МСФЗ 17, а саме:

1) обґрунтовано очікується, що спрощення забезпечить оцінку зобов'язання на залишок покриття для групи, яка не відрізнятиметься суттєво від оцінки, яку було б одержано в разі застосування загального методу;

2) період покриття у кожного контракту агрегованих груп становить один рік або менше. Виключенням є послуга "Страхування цивільної відповідальності громадян України, що мають у власності чи іншому законному володінні зброю" та "Страхування відповідальності перед третіми особами за ризиком проведення клінічних випробувань", однак частка таких контрактів є несуттєвою, а також відсутній досвід їх збитковості та мінливості грошових потоків виконання. Отже, щодо таких контрактів виконується п. 1, наведений вище.

З урахуванням вимог п. 25 МСФЗ 17 Товариство визнає групу випущених ним страхових контрактів, починаючи з більш ранньої з таких дат:

- початку періоду покриття за групою контрактів;

- дати, коли перший платіж з боку держателя страхового полісу в групі належить до сплати.

Період покриття передбачає часовий проміжок, протягом якого Товариство надає послуги страхування і який включає в себе послуги страхового контракту, що пов'язані з усіма преміями в межах страхового контракту.

У разі групи обтяжливих контрактів визнання відбувається із тієї дати, коли група стає обтяжливою.

Якщо платіж передує початку періоду покриття, то виникає контрактне зобов'язання по принципу отриманих авансів, яке не амортизується до початку періоду покриття.

Товариство визнає зобов'язання на залишок покриття - як обов'язок:

1) перевірити та сплатити дійсні вимоги за існуючими страховими контрактами стосовно страхових подій, які ще не настали; і

2) сплатити інші суми за існуючими страховими контрактами, що пов'язані з:  послугами страхового контракту, які ще не надано або будь-якими інвестиційними компонентами чи іншими сумами, що не пов'язані з наданням послуг страхового контракту й які не було передано до складу зобов'язання за страховими вимогами.

При первісному визнанні балансова вартість зобов'язання (зобов'язання на залишок покриття) дорівнює: преміям, одержаним при первісному визнанні за  вирахування будь-яких аквізиційних грошових потоків станом на таку дату плюс або мінус будь-яка сума, обумовлена припиненням визнання на таку дату будь-якого активу за аквізиційними грошовими потоками чи будь-якого іншого активу чи зобов'язання, попередньо визнаного для грошових потоків, пов'язаних з групою контрактів.

Подальша оцінка страхових контрактів

Балансова вартість групи страхових контрактів Товариства станом на кінець кожного звітного періоду є сумою двох складових:

‒ зобов'язання на залишок покриття:

‒ зобов'язання за страховими вимогами, що містять грошові потоки виконання, що  пов'язані з наданими в минулому послугами, віднесені до групи на відповідну дату.

Після первісної оцінки вартість зобов'язання на залишок покриття Товариства:

‒ збільшується на суму премій, одержаних протягом періоду;

‒ зменшується на суму аквізиційних грошових потоків;

‒ збільшується на суми, пов'язані з амортизацією аквізиційних грошових потоків, визнаних як витрати у звітному періоді;

‒ зменшується на суму, визнану як дохід від страхування за послугами, наданими в такому періоді.

У більшості випадків при первісному визнанні Товариство очікує, що час між наданням кожної з частин послуг і терміном сплати відповідної премії не перевищуватиме одного року, тому з урахуванням передбачених МСФЗ 17 умов застосування спрощеного підходу на основі розподілу премій Товариство не має обов'язку для коригування балансової вартості зобов'язання на залишок покриття так, щоб вона відображала часову вартість грошей і вплив нефінансового ризику.

Зобов'язання за страховими вимогами включають наступні компоненти:

- резерв заявлених, але не виплачених збитків (RBNS);

- резерв збитків, які виникли, але не заявлені (IBNR).

Товариство коригує балансову вартість зобов'язання за страховими вимогами так, щоб вона відображала часову вартість грошей і вплив нефінансового ризику, оскільки період врегулювання страхових вимог на практиці перевищує один рік, аналогічно коригується і балансова вартість відповідної частини активів перестрахування.

Аквізиційні грошові потоки

Товариство відносить аквізиційні грошові потоки на групи страхових контрактів за допомогою систематичного й раціонального методу.

До аквізиційних витрат Товариства належать витрати, пов'язані із забезпеченням нових і оновленням існуючих договорів страхування, в т. ч. комісійна винагорода страховим посередникам, оплата послуг із розробки умов, правил і актуарних розрахунків з нових видів страхування, оплата послуг спеціалістів, які оцінюють прийняті на страхування ризики тощо. Такі витрати визнаються у фінансових результатах одночасно з визнанням відповідного доходу від страхування протягом строку дії страхового договору.

Товариство виділяє такі ключові види аквізиційних грошових потоків: зі страховими посередниками по комісійній винагороді за укладення договорів страхування та з інших аквізиційних витрат (витрати на оплату праці та обов'язкове соціальне страхування працівників, які займаються підготовкою та укладанням договорів страхування, витрати з оренди та утримання офісів відокремлених підрозділів, які займаються укладанням договорів страхування, витрати на супроводження програмного забезпечення "ARMADA", яке використовується для обслуговування процесу укладання договорів страхування, інші витрати, що виникають у процесі укладання та пролонгації договорів страхування).

Аквізиційні грошові потоки зазначених видів обліковуються на окремих рахунках з подальшим віднесенням на витрати на страхові послуги за випущеними контрактами страхування.

Товариство формує відкладені аквізиційні витрати.

Для непрямих аквізиційних витрат ключем алокації на лінії бізнесу/класи страхування/когорти є величина доходу від страхування з урахуванням специфіки і напрямів діяльності окремих підрозділів Товариства.

Утримувані контракти перестрахування

Товариство може виступати держателем страхового полісу в операціях перестрахування. Такі договори для Товариства є активом, а при укладенні контракту перестрахування Товариство визнає чистий видаток або чистий прибуток.

Товариство здійснює розподіл портфелів утримуваних контрактів перестрахування з застосуванням підходів як і для прямого страхування. Виняток - на другому рівні агрегування  використовується ознака чистої прибутковості при первісному визнанні, а не ознака обтяжливості.

Для обліку утримуваних контрактів перестрахування Товариство також використовує підхід на основі розподілу премії, тобто спрощений метод, дозволений п. 69 МСФЗ 17.

Можливість застосування спрощеного підходу для облігаторних договорів перестрахування пов'язана з тим, що такі договори є рамковими і передбачають покриття по конкретним договорам страхування терміном до 1 року, за якими дотримано всі вимоги до застосування спрощеного методу. А отже розрахунок, отриманий за загальним методом, не буде суттєво відрізнятися від розрахунку за спрощеним методом, який використовує Товариство.

Спрощений підхід передбачає визнання активу на залишок покриття та активу за страховими вимогами:

1) актив на залишок покриття - актив, що очікується до відшкодування за дійсними перестраховими вимогами за існуючими утримуваними перестраховими контрактами стосовно подій, які ще не настали;

2) актив за страховими вимогами - актив, що очікується до відшкодування за дійсними перестраховими вимогами за подіями, що вже настали, за існуючими утримуваними перестраховими контрактами, включаючи події, що настали, але за якими не надходило вимог про здійснення виплат, а також інші понесені витрати на перестрахування.

Актив на залишок покриття на звітну дату включає:

Вартість активу по утримуваних договорах перестрахування на залишок покриття після первісної оцінки:

‒ збільшується на суму премій, сплачених протягом періоду;

- зменшується на визнані перестрахові витрати.

Розкриття значних суджень і змін у судженнях, здійснених при застосуванні МСФЗ 17

Зміна в методології оцінки страхових зобов'язань, які згідно МСФЗ 17 оцінюються як майбутні грошові потоки (середньозважені за ймовірністю), з урахуванням ефекту дисконтування та маржі ризику. Грошові потоки будуються за принципом найкращої оцінки, базуючись на розвитку виконання зобов'язань минулих років. Замість пруденційності для оцінці невизначеності застосовується маржа ризику. LRC визначається від одержаних страхових премій. Зміна в підходах алокації витрат.

Розкриття вхідних даних для застосування методів, що використовувались для оцінювання контрактів у сфері застосування МСФЗ 17

Для оцінки коригування на нефінансовий ризик (RA) Товариство застосовує розміри фіксованих відсотків для визначення маржі ризику в резерві збитків за спрощеним підходом відповідно до Постанови НБУ від 28 грудня 2023 року №203 Про затвердження Положення про порядок формування страховиками технічних резервів.

Для оцінки маржі ризику Товариство застосовує метод Bootstrap з рівнем довірчої ймовірності 75% для лінії бізнесу ОСЦПВ та розміри фіксованих відсотків для визначення маржі ризику в резерві збитків розрахунок за спрощеним підходом відповідно до Положення з рівнем довірчої ймовірності 70%.

Розкриття кривої доходності, що використовується для дисконтування грошових потоків, які не змінюються в залежності від доходності базових статей

Для грошових потоків, виражених у національній валюті, використовувались у якості кривих дисконтування базові криві безкупонної дохідності за моделлю Свенссона, що розраховуються і публікуються Національним банком України.

Для грошових потоків, виражених в іноземній валюті, використовувались у якості кривих дисконтування криві безризикових процентних ставок, оприлюднених на сторінці офіційного Інтернет-представництва Європейського органу зі страхування і професійних пенсій (англійською мовою - EIOPA), які не враховують коригування на волатильність.

Фінансові інструменти

Товариство визнає фінансовий актив або фінансове зобов'язання в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності тоді, коли воно стає стороною контрактних положень щодо цього інструмента.

Класифікація фінансових активів

В момент початкового визнання фінансових інструментів Товариство здійснює їх класифікацію та визначає модель подальшої оцінки.

Боргові фінансові активи Товариство класифікує, виходячи з бізнес-моделі, яку воно використовує для управління цими активами, та характеристик грошових потоків, передбачених договором, що ініціює фінансовий інструмент.

Класифікація фінансових активів здійснюється за такими категоріями:

- фінансові активи, оцінені за амортизованою собівартістю (AC);

- фінансові активи, оцінені за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки в іншому сукупному доході (FVOCI);

- фінансові активи, оцінені за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку (FVTPL).

Фінансовий актив оцінюється за амортизованою собівартістю тільки у випадку, якщо він відповідає обом нижченаведеним умовам і не класифікований як оцінюваний за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку:

- він утримується в рамках бізнес-моделі, метою якої є утримання активів для отримання передбачених договором грошових потоків, і
- його договірні умови передбачають виникнення у встановлені терміни грошових потоків, які являють собою виплату виключно основної суми і процентів (критерій SPPI) на непогашену частину основної суми.

Класифікація фінансових зобов'язань

Фінансові зобов'язання оцінюються за амортизованою собівартістю, за виключенням:

1) фінансових зобов'язань, які оцінюються за справедливою вартістю з визнанням переоцінки через прибутки/збитки;

2) фінансових зобов'язань, які виникають у разі, коли передавання фінансового активу не відповідає умовам припинення визнання або коли застосовується принцип продовження участі.

Первісне визнання та подальша оцінка фінансових інструментів

Фінансові інструменти, що оцінюються за справедливою вартістю з визнанням переоцінки через прибутки/збитки при первісному визнанні відображаються за справедливою вартістю без урахування витрат на операції. Витрати на операції з придбання таких фінансових інструментів відображаються за рахунками витрат на дату їх здійснення.

Усі інші фінансові інструменти під час первісного визнання оцінюються за справедливою вартістю, до якої додаються витрати на операції.

Зменшення корисності

Модель зменшення корисності застосовується до фінансових інструментів, які не оцінюються за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку, а саме щодо:

- фінансових активів, що є борговими інструментами, які оцінюються за амортизованою собівартістю;
- дебіторської заборгованості.

За інвестиціями в інструменти капіталу збиток від зменшення корисності не визнається.

Формування (коригування) резерву очікуваних кредитних збитків проводиться згідно МСФЗ 9 "Фінансові інструменти" (далі-МСФЗ 9) стосовно фінансових активів, які оцінюються за амортизованою собівартістю і справедливою вартістю через інший сукупний дохід.

Резерв очікуваних кредитних збитків Товариством нараховується стосовно наступних фінансових активів:

- коштів на поточних рахунках;

- вкладів на депозитних рахунках зі строком погашення до 3-х місяців;

- вкладів на депозитних рахунках зі строком погашення більше 3-х місяців, крім депозиту в банківських металах, який обліковується за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку;

- ОВДП України;

-окремих видів дебіторської заборгованості.

Оцінка очікуваних кредитних збитків відображає різницю між контрактними грошовими потоками відповідно до умов договору та всіх грошових потоків, що Товариство очікує отримати.

Фінансові активи розподіляються на основі загальних характеристик кредитного ризику, таких як: тип фінансового інструменту, рейтинг кредитного ризику, тип боржника чи емітента, дати первісного визнання фінансового активу, та до них застосовується комбінований відсоток кредитних збитків, скоригований на специфічні фактори для боржників та загальні економічні умови.

Списання

Списання балансової вартості фінансового інструменту 'відбувається після визнання його безнадійним, за умови одночасного виконання передумов, визначених вимогами чинного законодавства України та внутрішніх нормативних документів Компанії.

Припинення визнання фінансових активів та фінансових зобов'язань

Припинення визнання фінансових активів відбувається якщо:

а) строк дії прав на грошові потоки, що визначені умовами договору фінансового активу, закінчується;

б) передавання фінансового активу відповідає критеріям припинення;

в) відбулось списання фінансового активу за рахунок резерву.

Різниця між балансовою вартістю фінансового активу, визначеною на дату припинення визнання, та сумою отриманої компенсації (в тому числі величини отриманого нового активу за вирахуванням величини прийнятого зобов'язання), відображається як доходи або витрати від припинення визнання.

Фінансове зобов'язання або його частина, припиняє визнаватись, якщо таке зобов'язання погашене, анульоване або строк його виконання закінчився.

Різниця між балансовою вартістю погашеного або переданого іншій стороні фінансового зобов'язання та сумою сплаченої компенсації є доходами/витратами від припинення визнання.

Інші питання застосованої облікової політики розкриті у відповідних примітках до цієї фінансової звітності.

При складанні цієї фінансової звітності не застосовувались норми Міжнародного стандартуу бухгалтерського обліку 29 "Фінансова звітність в умовах гіперінфляції". Показники фінансової звітності не перераховувалися з метою відображеннят впливу інфляції.

З метою ведення бухгалтерського обліку та складання фінансових звітів основні засоби класифікуються із використанням наступних класів:

- будівлі та споруди;
- машини та обладнання;
- транспортні засоби;
- інструменти, прилади, інвентар;
- інші основні засоби.

Одиницею обліку основних засобів є інвентарний об'єкт.

Об'єкти основних засобів, які відносяться до класу "Будинки та споруди" (справедливу вартість яких можна достовірно оцінити) обліковуються за переоціненою сумою, яка є їх справедливою вартістю на дату переоцінки мінус будь-яка подальша накопичена амортизація та подальші накопичені збитки від зменшення корисності.

Переоцінка будівель, споруд і транспортних засобів проводиться у разі суттєвої зміни (більше 10%) справедливої вартості вказаних активів, але не рідше, ніж один раз на п'ять років із залученням суб'єктів оціночної діяльності.

Амортизація основних засобів, крім земельних ділянок нараховується прямолінійним методом, виходячи з наступного строку корисного використання:

- по будівлям та спорудам -  50 років;

- по транспортним засобам - 7 років;

- по машинам та обладнанню - 5 років;

- по інструментам, приладам та інвентарю - 4 роки;

- по інших основних засобах- 4 роки.

Станом на звітну дату відсутні суттєві зобов'язання Товариства щодо придбання основних засобів.

Основні засоби та нематеріальні активи належать Товариству на праві власності, у заставу не надані, при цьому на балансі Товариства обліковуються приміщення, що тимчасово не використовується у зв'язку з тимчасовою окупацією території:

- приміщення знаходиться в місті Енергодар, його балансова вартість складає 61 тис. грн;
- приміщення знаходиться в місті Маріуполь, його балансова вартість складає 28 тис. грн.

На звітну дату в Звіті про фінансовий стан відображено вартість даних приміщень з урахуванням знецінення. Вказане знецінення було проведене згідно з рішенням керівництва Товариства у зв'язку із втратою контролю через окупацію військами російської федерації відповідних територій.

З метою ведення бухгалтерського обліку та складання фінансових звітів основні засоби класифікуються із використанням наступних класів:

- будівлі та споруди;

- машини та обладнання;

- транспортні засоби;

- інструменти, прилади, інвентар;

- інші основні засоби.

Одиницею обліку основних засобів є інвентарний об'єкт.

Після визнання активом об'єкт основних засобів оцінюється наступним чином:

Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс Підприємства за первісною вартістю, до якої відносяться всі витрати, понесені при придбанні цього основного засобу.

Для подальшого обліку основних засобів Підприємство використовує модель собівартості, крім основних засобів, які відносяться до класу "Інвестиційна нерухомість" та "Будинки та споруди", до таких

використовується модель "переоцінки", згідно з МСБО 16 "Основні засоби".

Переоцінка будівель, споруд і транспортних засобів проводиться у разі суттєвої зміни (більше 10%) справедливої вартості вказаних активів, але не рідше, ніж один раз на п'ять років. Переоцінка будівель

та споруд проводиться із обов'язковим залученням суб'єктів оціночної діяльності. Переоцінка основних засобів проводиться із застосуванням наступного методу: застосовується індекс для переоцінки

накопиченої амортизації таким чином, щоб балансова вартість активу після переоцінки дорівнювала переоціненій сумі.

Ліквідаційна вартість основних засобів визначається по будівлям та спорудам - не менше 100 грн., транспортним засобам - не менше 50 грн., іншим основним засобам - 1 грн.

Амортизація об'єктів основних засобів нараховується з періоду, коли актив стає придатним для використання. Придатність до експлуатації окремих об'єктів основних засобів, строк їх корисного

використання, ліквідаційна вартість будівель та споруд та транспортних засобів визначається постійно діючою інвентаризаційною комісією. Документом, в якому фіксується дата придатності до

використання об'єкта основних засобів, вважається акт введення в експлуатацію.

Амортизація основних засобів, крім земельних ділянок нараховувається прямолінійним методом, виходячи з наступного строку корисного використання:

- по будівлям та спорудам - 50 років;

- по транспортним засобам - 7 років;

- по машинам та обладнанню - 5 років;

- по інструментам, приладам та інвентарю - 4 роки;

- по інших основних засобах- 4 роки.

Метод амортизації та терміни корисного використання основних засобів є обліковими оцінками, які, за необхідності, можуть переглядатися шляхом внесення змін до цієї Облікової політики. При цьому,

нові методи або терміни корисного використання застосовуються перспективно в наступних облікових періодах (звітних кварталах).

Об'єкти основних засобів, які відносяться до класу "Будівлі та споруди" (справедливу вартість яких можна достовірно оцінити) обліковуються за переоціненою сумою, яка є їх справедливою вартістю на

дату переоцінки мінус будь-яка подальша накопичена амортизація та подальші накопичені збитки від зменшення корисності.

Якщо балансова вартість активу збільшилася в результаті переоцінки, збільшення визнається в іншому сукупному доході та накопичується у власному капіталі. Проте це збільшення має визнаватися в

прибутку, якщо воно сторнує попереднє зменшення від переоцінки того самого активу, яке раніше було визнане у збитку.

Якщо балансова вартість активу зменшилася в результаті переоцінки, зменшення має визнаватися в збитку. Проте зменшення слід відображати в іншому сукупному доході, якщо існує кредитове сальдо

дооцінки щодо цього активу. Зменшення, визнане в іншому сукупному доході, зменшує суму, акумульовану у власному капіталі на рахунку власного капіталу під назвою "Дооцінка активів".

Перевищення сум попередніх дооцінок об'єкта основних засобів, який відноситься до класу "Будинки та споруди" над сумою попередніх уцінок балансової вартості такого об'єкта щокварталу станом на

останній календарний день кварталу на рівномірній основі включається до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням капіталу в дооцінках, виходячи із терміну корисного використання

об'єкта.

У випадку вибуття (продажу) відповідного об'єкта залишок дооцінок переноситься до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням капіталу в дооцінках на дату такого вибуття (продажу).

Товариство визнає фінансовий актив або фінансове зобов'язання в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності тоді, коли воно стає стороною контрактних положень щодо цього інструмента.

Класифікація фінансових активів

В момент початкового визнання фінансових інструментів Товариство здійснює їх класифікацію та визначає модель подальшої оцінки.

Боргові фінансові активи Товариство класифікує, виходячи з бізнес-моделі, яку воно використовує для управління цими активами, та характеристик грошових потоків, передбачених договором, що ініціює фінансовий інструмент.

Класифікація фінансових активів здійснюється за такими категоріями:

- фінансові активи, оцінені за амортизованою собівартістю (AC);

- фінансові активи, оцінені за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки в іншому сукупному доході (FVOCI);

- фінансові активи, оцінені за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку (FVTPL).

Фінансовий актив оцінюється за амортизованою собівартістю тільки у випадку, якщо він відповідає обом нижченаведеним умовам і не класифікований як оцінюваний за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку:

- він утримується в рамках бізнес-моделі, метою якої є утримання активів для отримання передбачених договором грошових потоків, і
- його договірні умови передбачають виникнення у встановлені терміни грошових потоків, які являють собою виплату виключно основної суми і процентів (критерій SPPI) на непогашену частину основної суми.

Класифікація фінансових зобов'язань

Фінансові зобов'язання оцінюються за амортизованою собівартістю, за виключенням:

1) фінансових зобов'язань, які оцінюються за справедливою вартістю з визнанням переоцінки через прибутки/збитки;

2) фінансових зобов'язань, які виникають у разі, коли передавання фінансового активу не відповідає умовам припинення визнання або коли застосовується принцип продовження участі.

Первісне визнання та подальша оцінка фінансових інструментів

Фінансові інструменти, що оцінюються за справедливою вартістю з визнанням переоцінки через прибутки/збитки при первісному визнанні відображаються за справедливою вартістю без урахування витрат на операції. Витрати на операції з придбання таких фінансових інструментів відображаються за рахунками витрат на дату їх здійснення.

Усі інші фінансові інструменти під час первісного визнання оцінюються за справедливою вартістю, до якої додаються витрати на операції.

Зменшення корисності

Модель зменшення корисності застосовується до фінансових інструментів, які не оцінюються за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку, а саме щодо:

- фінансових активів, що є борговими інструментами, які оцінюються за амортизованою собівартістю;
- дебіторської заборгованості.

За інвестиціями в інструменти капіталу збиток від зменшення корисності не визнається.

Формування (коригування) резерву очікуваних кредитних збитків проводиться згідно МСФЗ 9 "Фінансові інструменти" (далі-МСФЗ 9) стосовно фінансових активів, які оцінюються за амортизованою собівартістю і справедливою вартістю через інший сукупний дохід.

Резерв очікуваних кредитних збитків Товариством нараховується стосовно наступних фінансових активів:

- коштів на поточних рахунках;

- вкладів на депозитних рахунках зі строком погашення до 3-х місяців;

- вкладів на депозитних рахунках зі строком погашення більше 3-х місяців, крім депозиту в банківських металах, який обліковується за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку;

- ОВДП України;

-окремих видів дебіторської заборгованості.

Оцінка очікуваних кредитних збитків відображає різницю між контрактними грошовими потоками відповідно до умов договору та всіх грошових потоків, що Товариство очікує отримати.

Фінансові активи розподіляються на основі загальних характеристик кредитного ризику, таких як: тип фінансового інструменту, рейтинг кредитного ризику, тип боржника чи емітента, дати первісного визнання фінансового активу, та до них застосовується комбінований відсоток кредитних збитків, скоригований на специфічні фактори для боржників та загальні економічні умови.

Списання

Списання балансової вартості фінансового інструменту 'відбувається після визнання його безнадійним, за умови одночасного виконання передумов, визначених вимогами чинного законодавства України та внутрішніх нормативних документів Компанії.

Припинення визнання фінансових активів та фінансових зобов'язань

Припинення визнання фінансових активів відбувається якщо:

а) строк дії прав на грошові потоки, що визначені умовами договору фінансового активу, закінчується;

б) передавання фінансового активу відповідає критеріям припинення;

в) відбулось списання фінансового активу за рахунок резерву.

Різниця між балансовою вартістю фінансового активу, визначеною на дату припинення визнання, та сумою отриманої компенсації (в тому числі величини отриманого нового активу за вирахуванням величини прийнятого зобов'язання), відображається як доходи або витрати від припинення визнання.

Фінансове зобов'язання або його частина, припиняє визнаватись, якщо таке зобов'язання погашене, анульоване або строк його виконання закінчився.

Різниця між балансовою вартістю погашеного або переданого іншій стороні фінансового зобов'язання та сумою сплаченої компенсації є доходами/витратами від припинення визнання.

Інші питання застосованої облікової політики розкриті у відповідних примітках до цієї фінансової звітності.

Товариство застосовує МСФЗ 9 "Фінансові інструменти" до усіх фінансових зобов'язань.

Усі фінансові зобов'язання класифікуються, як ті, що у подальшому обліковуються за амортизованою собівартістю, крім тих, що оцінюються через прибуток або збиток.

Під час первісного оцінювання фінансових зобов'язань проводиться їх оцінка за справедливою вартістю плюс витрати на операцію, які прямо відносяться до придбання або випуску фінансового зобов'язання, крім фінансових інструментів за справедливою вартістю, зміни якої відносяться на

фінансовий результат. Вказані фінансові інструменти спочатку визнаються за справедливою вартістю.

Подальша оцінка фінансових зобов'язань проводиться за амортизованою собівартістю, з використанням метода ефективного відсотка. При цьому, грошові потоки, пов'язані з кредиторською заборгованістю не дисконтуються, якщо вплив дисконтування є несуттєвим. Приймається межа суттєвості

до 10% від величини зобов'язання.

Фінансові зобов'язання Товариства списуються у разі їх погашення, анулювання або закінчення строку вимоги по цим зобов'язанням. Різниця між балансовою вартістю списаного фінансового зобов'язання та сумою сплаченої або належної до отримання винагороди відноситься на прибутки, збитки.

Справедлива вартість фінансових активів, будівель та зобов'язань визначається наступним чином:

(а) Фінансові інструменти, віднесені до рівня 1 ієрархії оцінок справедливої вартості

Справедлива вартість фінансових інструментів, що торгуються на активних ринках, визначається на основі ринкових котирувань на момент закриття торгів на найближчу до звітної дати.

(б) Фінансові інструменти, віднесені до рівня 2 ієрархії оцінок справедливої вартості

Справедлива вартість фінансових інструментів, що не торгуються на активних ринках, визначається у відповідності з різними методами оцінки, головним чином, заснованими на ринковому чи дохідному підході, зокрема, за допомогою методу оцінки приведеної вартості грошових потоків. Дані методи оцінки максимально використовують спостережувані ринкові ціни, у разі їх доступності, і в найменшій мірі покладаються на допущення, характерні для Товариства. У разі якщо всі істотні вихідні дані для оцінки фінансового інструменту за справедливою вартістю засновані на спостережуваних ринкових цінах, такий інструмент включається до рівня 2.

(в) Фінансові інструменти та будівлі, віднесені до рівня 3 ієрархії оцінок справедливої вартості

У випадку, якщо одна або кілька суттєвих вихідних даних, використовуваних в моделі для оцінки справедливої вартості інструмента, не засновані на спостережуваних ринкових цінах, такий інструмент включається до рівня 3.

Фінансові активи і зобов'язання, що не обліковуються за їх справедливою вартістю, відображені в фінансовій звітності Товариства за вартістю, що істотно не відрізняється від їх справедливої вартості.

Фінансові активи, справедлива вартість яких розкривається.

Грошові кошти та їх еквіваленти обліковуються за амортизованою вартістю, яка приблизно дорівнює їх поточній справедливій вартості.

Оціночна справедлива вартість інструментів з фіксованою процентною ставкою ґрунтується на методі дисконтування очікуваних майбутніх грошових потоків, із застосуванням ефективні процентні ставки на ринку позикових коштів для нових інструментів, які забезпечують той самий кредитний ризик і той же термін погашення. Ставки дисконтування залежать від кредитного ризику покупця.

Первісна оцінка дебіторської заборгованості здійснюється за справедливою вартістю, яка дорівнює вартості погашення, тобто сумі очікуваних контрактних грошових потоків на дату оцінки. В подальшому дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом, обліковується за амортизованою собівартістю.

В цій Примітці Товариство розкриває інформацію про справедливу вартість фінансових активів

В цій Примітці Товариство розкриває інформацію про справедливу вартість зобов'язаень крім страхових.

Фінансові зобов'язання, справедлива вартість яких розкривається

Справедлива вартість оцінюється на підставі ринкових котирувань, якщо такі є. Оціночна справедлива вартість інструментів з фіксованою процентною ставкою і певною датою погашення, які не мають ринкового котирування, ґрунтується на дисконтуванні передбачуваних потоків грошових коштів із застосуванням процентних ставок для нових інструментів з тим же рівнем кредитного ризику і певною датою погашення. Балансова вартість фінансових зобов'язань дорівнює їх справедливій вартості.

Товариство не встановлює рівень суттєвості при визнанні нематеріальних активів. З метою ведення бухгалтерського обліку та складання фінансових звітів нематеріальні активи класифікуються із використанням наступних класів: - комп’ютерні програми; - ліцензії на здійснення страхової діяльності; - інші нематеріальні активи, включаючи права на користування комп’ютерними програмами. Програмне забезпечення, яке є невід’ємним і необхідним для забезпечення роботи основних засобів, враховується у складі основних засобів. Товариство застосовує багатокомпонентний облік нематеріальних активів, тобто, розподіляє окремі частини таких активів, зокрема, прав користування програмним забезпеченням на суттєві частини, які обліковуються і амортизують окремо. Одиницею обліку нематеріальних активів є інвентарний об’єкт.

При визнанні активом об'єкт нематеріальних активів оцінюється за моделлю собівартості згідно з МСБО 38 "Нематеріальні активи". У випадку, якщо придбаний нематеріальний актив (комп'ютерна програма або право

користування комп'ютерною програмою) потребує доробки, включаючи тестування, яка проводиться за участю працівників ІТ департаменту Товариства, витрати на оплату праці таких працівників та відповідні

нарахування єдиного соціального внеску відносяться на збільшення вартості такого нематеріального актива.

Після первісного визнання нематеріальний актив відображається за його собівартістю за вирахуванням будь-якої накопиченої амортизації та будь-яких накопичених збитків від зменшення корисності.

Ліквідаційна вартість нематеріальних активів визначається на рівні 0 грн.

Амортизація нематеріальних активів нараховується прямолінійним методом, строк корисного використання нематеріальних активів встановлюється, виходячи з наступного:

- по комп'ютерних програмах - 5 років, якщо інший термін не встановлений в правовстановлюючому документі;

- по інших нематеріальних активах - відповідно до правовстановлюючого документа.

Правовстановлюючим документом вважається договір або розпорядчий документ відповідного державного органу чи інший документ, на підставі якого у Товариства виникло право контролю за відповідним

нематеріальним активом.

По ліцензіях, які видані на необмежений термін, інших подібних нематеріальних активах амортизація не нараховується.

Постійно діюча інвентаризаційна комісія оцінює, чи є визначеним або невизначеним строк корисної експлуатації нематеріального активу, та якщо він є визначеним, оцінює його тривалість. Період амортизації

нематеріального активу з визначеним строком корисної експлуатації комісія, за необхідності, може переглядати на кінець кожного фінансового року. Якщо очікуваний строк корисної експлуатації активу відрізняється від

попередніх оцінок, період амортизації відповідно змінюється. Такі зміни обліковуються як зміни в облікових оцінках згідно з МСБО 8 "Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки".

Комісія розглядає нематеріальний актив як такий, що має невизначений строк корисної експлуатації, якщо (виходячи з аналізу всіх відповідних чинників) немає передбачуваного обмеження періоду, протягом якого

такий актив буде (за очікуванням) генерувати надходження чистих грошових потоків до Товариства. Строк корисної експлуатації нематеріального активу, який не амортизується, комісією переоцінюється раз на рік, щоб

визначати, чи продовжують і надалі події та обставини підтверджувати оцінку невизначеного строку корисної експлуатації цього активу. Якщо вони не підтверджують її, зміну в оцінці строку корисної експлуатації цього

активу з невизначеного на визначений обліковують як зміну в облікових оцінках відповідно до МСБО 8 "Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки".

В бухгалтерському обліку амортизація припиняє нараховуватись на одну з двох дат, яка відбувається раніше: на дату, з якої актив класифікується як утримуваний для продажу (або включається до ліквідаційної групи)

відповідно до МСФЗ 5 "Непоточні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність", або на дату, з якої припиняється визнання цього активу.

Подальші витрати на нематеріальний актив збільшують його собівартість лише у випадку модернізації нематеріального активу, яка, як очікується, призведе до збільшення майбутніх економічних вигод у порівнянні з

первісно очікуваними від використання об'єкта.

В іншому випадку подальші витрати включаються до складу витрат звітного періоду.

Визнання нематеріального активу припиняється:

- у разі його вибуття,

- якщо від його використання або вибуття не очікується надходження майбутніх економічних вигод.

Фінансовий результат, що виникає від припинення визнання нематеріального активу, визначається як різниця між чистими надходженнями від вибуття (якщо вони є) та залишковою вартістю, непрямими податками і

витратами, пов'язаними з вибуттям нематеріальних активів.

Забезпечення визнається, якщо Товариство має поточне юридичне або фактичне зобов'язання в результаті події, що сталася у минулому, і коли існує ймовірність того, що погашення даного зобов'язання призведе до відтоку ресурсів, які можна оцінити з достатньою надійністю

Забезпечення визнається, якщо Товариство має поточне юридичне або фактичне зобов'язання в результаті події, що сталася у минулому, і коли існує ймовірність того, що погашення даного зобов'язання призведе до відтоку ресурсів, які можна оцінити з достатньою надійністю

Згідно зі змінами до податкового законодавства, що застосовується до років, починаючи з року, що закінчився 31 грудня 2015 р., 3% податок на дохід від страхових премій за договорами страхування розраховується на основі валової суми нарахованих премій за договорами страхування.

Починаючи з 2015 року, зважаючи на те, що податок розраховується на основі валової суми, він був класифікований не як податок на прибуток, а як податок на страхові премії. При цьому, Товариство згорнутий результат різних видів доходів та витрат податку на прибуток за різними ставками оподаткування відображає у рядку "Витрати на сплату податку (доходи від повернення податку) Звіту про сукупний дохід, прибуток або збиток, за характером витрат.

Зобов'язання на залишок покриття та зобов'язання за страховими вимогами включаються до зобов'язань за випущеними страховими контактами.

Випущені страхові контракти, що належать до зобов'язань наведені таким чином:

Випущені страхові контракти, що належать до зобов'язань наведені таким чином:

Зобов'язання на залишок покриття за страховими контрактами можуть бути узагальнені таким чином:

Зобов'язання за страховими вимогами за страховими контрактами можуть бути узагальнені таким чином:

Відстрочені аквізиційні витрати за страховими контрактами можуть бути узагальнені таким чином:

Утримувані контракти перестрахування, що належать до активів, наведені таким чином:

Активи за страховими вимогами за утримуваними контрактами перестрахування можуть бути узагальнені таким чином:

Зобов'язання на залишок покриття за утримуваними контрактами перестрахування можуть бути узагальнені таким чином: